11 травня 2026 року в Брюсселі відбулася Високорівнева зустріч Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, співорганізована Україною, Канадою і Європейським Союзом. У зустрічі взяли участь делегації з 63 країн та міжнародних організацій.
Зустріч відкрили відеозвернення Президента України Володимира Зеленського та Президентки Європейської Комісії Урсули фон дер Ляєн. У своєму виступі Президент Зеленський підкреслив, що депортація українських дітей не може розглядатися як локальна проблема, а вимагає реакції всього міжнародного співтовариства:
«Як стало можливим, що росіяни просто викрали десятки тисяч дітей, сховали їх, відірвали від їхніх родин, а потім навчили їх ненавидіти ту саму країну, із якої їх викрали? Коли країна стає такою силою зла, яка не зупиняється навіть перед знищенням дитячих життів, це не можна розглядати як суто регіональну проблему, як щось, що відбувається «десь далеко». Якщо країна скоює такі злочини проти дітей, це означає, що вона здатна на будь-які злочини. І саме тому цей виклик вимагає відповіді всього світу.»
З програмними заявами на засіданні також виступили Висока представниця ЄС із закордонних справ і безпекової політики Кая Каллас, Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, Міністр закордонних справ Канади Аніта Ананд та Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Загалом у засіданні взяли слово понад 50 представників держав і міжнародних організацій.

Метою зустрічі було утримати тему депортації та примусового переміщення українських дітей у центрі міжнародної уваги та посилити колективні зусилля для забезпечення безпечного повернення дітей, яких Російська Федерація незаконно депортувала або примусово перемістила в межах своєї злочинної агресивної війни проти України.
Високорівневій зустрічі передував Civil Society and Expert Day (30 квітня 2026, Київ), який зібрав українські та міжнародні організації громадянського суспільства, експертне середовище й молодих людей з особистим досвідом депортації. За результатами Дня було ухвалено Спільну заяву громадянського суспільства з 12 конкретними закликами до членів Коаліції — від політичного й економічного тиску на РФ до сталого фінансування реінтеграції та захисту тих, хто шукає й повертає дітей. Заява стала прямим внеском експертного середовища у зміст переговорів 11 травня й була передана учасникам Високорівневої зустрічі через Міністра закордонних справ України.
Виступаючи в Брюсселі, Міністр Андрій Сибіга наголосив, що міжнародні зусилля мають невідворотно вимірюватися конкретними результатами, а не заявами:
«Ми говоримо не лише про повернення дітей — ми говоримо про потрійне повернення: повернути кожну дитину, повернути Україну кожній дитині та повернути дитинство цим дітям. Заяв не достатньо. Слів співчуття не достатньо. Потрібні дії — і політичні, і юридичні — щоб забезпечити відповідальність і повернути наших дітей додому. І, звичайно, найкраще, що ми можемо принести нашим дітям, — це мир.»
Висока представниця ЄС Кая Каллас охарактеризувала депортацію як свідому державну політику Російської Федерації, спрямовану на знищення майбутнього покоління України:
«З усіх жахіть російської війни депортація та примусове переміщення українських дітей є одним із найжахливіших злочинів. Викрадення дітей — це не побічне явище. Це свідома російська політика, розрахований напад на майбутнє України. Понад 20 000 українських дітей залишаються в Росії або на тимчасово окупованих територіях. Їх відірвали від родин, позбавили імен, мови та ідентичності, і це злочинна спроба стерти майбутнє покоління України. Повернення цих дітей додому — пріоритет. Метою має бути встановлення місцеперебування та повернення кожної дитини, депортованої та переміщеної до Росії.»
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наголосила, що масштаб і характер злочину виходить далеко за межі українського або європейського контексту:
«Забирати дітей у їхніх батьків і з їхніх домівок, вивозити їх до чужої країни на всиновлення або до ідеологічних таборів — це практика, пов'язана з імперіалізмом і тоталітарними репресіями. Ми знаємо це з минулого — це злочин, який стосується всіх нас, незалежно від географії чи політики. Це злочин, який заслуговує на сильнішу та колективну міжнародну відповідь.»
Учасники підтвердили незмінне зобов'язання захищати українських дітей відповідно до міжнародного гуманітарного права та Конвенції ООН про права дитини, а також наголосили, що депортація та примусове переміщення є частиною ширшої системної політики РФ на тимчасово окупованих територіях України.
Міністр закордонних справ Канади Аніта Ананд як співголова Коаліції підтвердила незмінну роль Канади в цій ініціативі:
«Щира подяка всім членам і прихильникам Міжнародної коаліції за повернення українських дітей. Особливо ми вітаємо тих, хто розглядає можливість приєднатися до Коаліції. Для нас велика честь очолювати цю Коаліцію разом з Україною. Вона була створена з чіткою метою — як ви знаєте, її було створено для того, щоб сприяти поверненню українських дітей, яких Росія незаконно депортувала та примусово перемістила.»
Міністр Ананд також оголосила про проведення наступної Канадсько-українсько-норвезької конференції в Торонто 28–29 вересня 2026 року, одразу після Генеральної Асамблеї ООН.
Під час зустрічі було оголошено про приєднання до Коаліції нових членів — Кіпру та Швейцарії. Із цими рішеннями Коаліція налічує 49 членів.

У межах Високорівневої зустрічі відбулися два культурні заходи, що привернули увагу до людського виміру трагедії депортації українських дітей.
Показ документального фільму «After the Rain: Putin's Stolen Children Come Home» (2024) режисерки Сари МакКарті, дворазової володарки премії «Оскар», відбувся в кінозалі Берлемону. Фільм розповідає історію кількох українських дітей, яких незаконно депортувала Росія та яким згодом вдалося повернутися додому й розпочати процес відновлення на тваринно-терапевтичному ретриті в Естонії. Показ супроводжувався панельною дискусією за участю режисерки, Белен Лопес Гарридо (Editorial Manager for News Strategy & Development, European Broadcasting Union), члена Європейського парламенту Тейса Реутена та українських представників.
Інсталяція «Empty Beds» від Bird of Light Ukraine була представлена у межах Високорівневого прийому на п'яці Берлемону. Прийом приймала Єврокомісарка Марта Кос, презентацію інсталяції провела кураторка проєкту Жанна Галеєва. Публічна арт-інсталяція привертає увагу до тисяч українських дітей, яких було насильно забрано з їхніх домівок під час війни.
Міжнародна коаліція за повернення українських дітей була започаткована в Києві у лютому 2024 року Україною та Канадою. За оцінками, понад мільйон українських дітей залишається на тимчасово окупованих територіях під контролем РФ. Точна кількість депортованих і примусово переміщених залишається невідомою, оскільки тільки Росія знає, скільки саме українських дітей вона викрала, і відмовляється надавати ці дані.
Депортація та примусове переміщення українських дітей — не побічний наслідок війни, а складова системної геноцидної політики РФ, спрямованої на стирання української ідентичності та обрив зв'язку дітей з Україною.
Зустріч у Брюсселі — це етап переходу Коаліції від політичної солідарності до конкретних дій. Кожне зобов'язання, оголошене державами-членами, перетворюється на новий шанс для конкретної дитини бути знайденою, поверненою та відновленою.